Статьи и рассказы о городе Днепропетровске
Катехізис української дитини
Катехізис української дитини
Хто ти такий?
Українець малий.
Який герб твій?
Тризуб золотий.
Де живеш ти?
Між своїми.
В якім краю?
В Україні!
Чим вона є?
Вітчизною мені.
Як здобута?
У кривавій борні.
Чи її любиш?
Люблю щиро.
У що віриш?
В нашу віру.
Що ти їй винен?
Дитям вдячним бути.
А що ти мусиш?
Їй Славу здобути!
Кожна успішна країна постала не сама собою. Це відбулось завдяки важкій боротьбі та праці її народу. Народу, що має мрію та мету – жити у заможній, щасливій, шанованій у світі країні. Досягнення такої національної мрії можливе лише за наявності у народу такої риси характеру, як патріотизм.
У 1900 році Владислав Белза - відомий львівський письменник та видавець написав свій знаменитий вірш, дотепер знаний, як Katechizm polskiego dziecka. Те, що поляки вважаються однією з найбільш патріотичних націй, немала заслуга цього простого віршика - змалку кожна польська дитина вчилася давати відповіді на прості запитання, які зрештою формували її світогляд та моделі поведінки на все життя.
Пан Белза здається винайшов дуже простий та універсальний засіб патріотичного виховання, що можуть перейняти і інші народи. Якщо перекласти вірш українською мовою та адаптувати під українські реалії з великим здивуванням з’ясуємо, що він насичений потужною українською патріотичною енергетикою.
Ці питання та відповіді це діалог дорослої людини та маленької дитини. Але цей діалог корисний не тільки тим, що закладає світогляд маленького патріота – доброго громадянина, справедливої, порядної та відповідальної людини. Він корисний і дорослому, який отримує нагоду ще раз замислитись над цими нехитрими відповідями та співставити їх із своїм світоглядом та повсякденною поведінкою. Таким чином, виховуючи, дорослий виховується і сам.
Щоби допомогти дитині зрозуміти смисл відповідей, необхідно пояснити їй кожну з них.
Отже, прокоментувати відповіді можна так.
Хто ти такий?
Українець малий.
Так, не дивлячись на твій малий вік, ти вже українець! Ти маєш пишатися цим! Така твоя горда відповідь завжди викликатиме повагу, як до тебе, так і цілої країни і серед твоїх співгромадян, і серед чужоземців. Але назватися українцем не тільки почесно, але і дуже відповідально. За твоїми вчинками судитимуть не тільки про тебе, але і про весь наш народ, про нашу країну. І це справедливо - бо які громадяни, така і держава. А ми хочемо, щоби наша держава завжди була найкраща!
Який герб твій?
Тризуб золотий.
Наш герб – Золотий Тризуб. Тризуб поряд з синьо-жовтим Прапором та Гімном, є нашим державним символом. Він засвідчує давнє походження української держави, яка бере свій початок ще від княжих часів. Наш герб нагадує, що Україні не кілька десятків років – у неї тисячолітня історія!
Де живеш ти?
Між своїми.
Так, ти живеш між своїми. Тато, мама, братики, сестрички, усі твої рідні то для тебе свої люди, які тебе люблять і хочуть тобі тільки добра. Але довкола живуть люди, які теж про себе говорять: «Ми українці». Вони разом з тобою теж хочуть жити у великій та красивій країні, населеній щасливими людьми. Отже вони бажають і тобі добра та щастя. Вони також свої для тебе, а ти свій для них. Свої люди завжди допоможуть тобі, тож і ти за будь-якої нагоди не вагайся допомагати кожному з них. Чим більше добрих справ робитимуть українці, тим ще більш своїми вони ставатимуть один одному.
В якім краю?
В Україні!
Наша країна має найкрасивішу назву. Вслухайся ще раз, як гарно звучить це слово – Україна! Наша Україна дуже різноманітна. Природа, культурні надбання та особливості кожної частини України - це її скарб, її багатство. Ці особливості не роз’єднують, а гармонійно доповнюють одна одну. Українці – єдиний народ, тому, де б ти не жив - на півночі чи півдні, заході чи сході нашої держави, відповідай з гордістю, що живеш «в Україні!».
Чим вона є?
Вітчизною мені.
Україна це не просто місце де ти живеш. Це земля твоїх батьків, бабусь та дідусів, інших рідних тобі людей. Багато поколінь твоїх пращурів боролись та працювали, живучі не тільки для себе, але і дбаючи про щасливу долю своїх нащадків. Ти один з тих нащадків. Тому ця земля і є тобі Вітчизною. І де б тобі не довелось колись бути чи жити, тільки з Україною – твоєю Вітчизною в тебе буде справжній духовний зв'язок, тільки тут буде твій справжній дім.
Як здобута?
У кривавій борні.
Свого часу Київська Русь була однією з наймогутніших середньовічних держав. Внутрішні чвари та ворожнеча призвели до того, що вона ослабла і зрештою втратила свою незалежність. Але волелюбний дух українців, які протягом століть змагалися за свою державу, права та волю, створив із них націю найкращих воїнів - козаків. Іноземці так і звали Україну - козацькою державою. За незалежність цієї держави козаки піднімали численні повстання, вели визвольні війни проти загарбників.
Ця боротьба не припинялася ніколи. Княжі воїни, козаки, січові стрільці, повстанці - різні часи породжували різних борців за волю. Під час першої та другої світових воєн українцям вдавалось відновлювати незалежність своєї держави, але у нерівній боротьбі вони знову її втрачали.
Ти маєш пишатися тим, що українці були єдиним народом, що тривалий час збройно протистояв жахливому ворогу - кривавому сталінському режиму, страх перед яким паралізував цілі народи.
Боротьба багатьох поколінь українців за волю не була марною. Вона стала тим зерном, що зійшло у 1991 році, коли було проголошено незалежність Української держави.
Чи її любиш?
Люблю щиро.
Україна - твоя Батьківщина - то насправді найкраща країна, яка варта твоєї щирої любові. Україна має теплі моря та високі, прекрасні гори, широкі і величні степові ріки та нестримні і швидкі гірські річки, безкрайні степи та зелені ліси, родючу благодатну землю, багатющі надра, потужну промисловість, працьовитий та волелюбний народ з героїчною історією, милозвучною прекрасною мовою та неповторною культурою, має визначних науковців, письменників, композиторів, військовиків, спортсменів. «Раєм на землі» сентиментально звали свою землю суворі запорожці, яку вони безупинно боронили від заздрісних чужинців.
Але, треба не забувати, що справжня щира любов до України це не тільки високі почуття, насамперед це гідні справи, спрямовані на здобуття честі та слави для неї.
У що віриш?
В нашу віру.
Здобути свою державу українцям допомагала наша віра. Саме вона надихала та надавала сил у найважчі часи. Що ж то таке – українська віра? Перш за все це віра в Бога. Християнська мораль завжди була основою свідомості українців. По друге, це віра в саму Україну. Недарма гаслом українських патріотів завжди було «Бог і Україна». Українці весь час вірили, що з божою допомогою, вони здобудуть свою власну державу. Але здобуття власної незалежної держави, що було кінцевою метою для багатьох поколінь, для нас стало тільки початком нового Великого шляху. Ми хочемо бачити нашу Україну серед найкращих та найуспішніших країн, що населена розумними, працьовитими, щасливими, доброзичливими людьми, справжніми патріотами та господарями своєї держави. Держави, яка турбується про кожного свого громадянина та створює умови для його успішного розвитку. Наша віра в побудову саме такої країни допоможе нам у наших зусиллях на шляху до досягнення цієї мети.
Що ти їй винен?
Дитям вдячним бути.
Наша Україна красива та багата. Здавна українці звали Україну матір'ю, ненькою, а себе, відповідно, її дітьми. Добрі та вдячні діти люблять свою матір, піклуються про неї, завжди готові прийти їй на допомогу та стати на захист. А чим більш розумними, працьовитими та відданими будуть її діти - громадяни України, тим більш турботливою та щедрою зможе бути і вона для них.
А що ти мусиш?
Їй Славу здобути!
Твої батьки подарували тобі життя і хочуть, щоби воно було щасливим. Щастя в особистому житті завжди бажають один одному рідні та друзі. І Україна, як мати також хоче, щоби життя її дітей було щасливим. Але, як мудро сказав ще дві з половиною тисячі роки тому один грецький мудрець: «Для повного щастя людині необхідно мати славну Вітчизну!». Славною же свою Вітчизну роблять тільки її громадяни. У найважчі для Вітчизни часи вони нерідко віддавали своє життя, гинучи за її честь та волю і таким чином здобуваючи їй славу. Але славу Вітчизні здобувають не тільки воїни на полях битв. Люди здобувають ту славу своїми вчинками, всім своїм життям. Точно також ганебні дії, як можновладців, так і простих громадян знеславлюють не тільки їх самих, але і державу в цілому. Та навіть маленька дитина своїми гарними вчинками, старанним навчанням, будь-якими, на перший погляд, особистими і незначними досягненнями також вносить свій внесок у здобуття слави Вітчизні та по-справжньому щасливого життя для себе.
Комментарии пользователей
|
|
|
|
|
